- Жанр
- Авторская песня
- Лицензия
-
- Текст
- Ніколи
А я й не знала ніколи,
Як буває коли
Згасає увесь світ довкола
Залишаються тіні і ти
І рветься на волю вітром
Душа палає вогнем
Застигають, мов сльози іскри
Розтинаючи серце мечем
А я й не знала ніколи,
Як буває коли
Забуваєш про все довкола
І живеш, там де сни
Там, де мрії про небо,
Зелені, пахучі гаї,
Про губи твої і серце
І сміх до весни
Скажи, чому...
Скажи, чому???
Чому не можна:
Повірити сонцю, повірити снам
Чому не можна
Розтанути, мов лід в твоїх руках
Чому не можна
Розправити крила по весні
Чому не можна
Злетіти в небо, як сніг
А я вже й забула,
Як буває коли
Розправиш крила за спину
Знімеш кайдани
Вітер волі підносить
Єдність в єдиному двох
Ніхто не згадає,
І не спитає
Як зветься...
А я вже й забула,
Як буває коли
Злітаєш птахом в небо
Розтинаючи сиві вітри
І ллється медом Сонце
Стелить килим Земля
Простягають німфи руки
І я... навіки твоя...
Скажи, чому...
Скажи, чому???
Чому не можна:
Повірити сонцю, повірити снам
Чому не можна
Розтанути, мов лід в твоїх руках
Чому не можна
Розправтит крила по весні
Чому не можна
Злетіти в небо, як сніг
10.12.03