- Жанр
- Авторская песня
- Лицензия
-
- Автор текста
- Соломія Українець
- Исполнитель
- Александр Певчий
- Текст
- Не плачте, мамо. Так хотілось жити.
Росою мити руки на світанку.
Ще не навчився, з дідом сіять жито,
не одягнув новеньку вишиванку...
Прости, родная. Расти достойно сына.
Отец поймет, и пусть не плачет мать.
Мне дороги и вы, и Украина.
Не смог я между вами выбирать...
Вони ідуть, на небо, рівним строєм.
Ще зовсім юні. І літами биті.
Відлунням болю чується "Герої"!
І губиться в задимленній блакиті.
Прости, родная, что тяжело теперь одной.
Наши мечты, несбыточны остались.
Не думал, что последним будет бой.
Метал не выдержал. А мы... держались...
Лишень погляньте, в небеса що ночі,
нові зірки, яскраво засвітились.
А може, дивляться героїв наших очі,
і просять щоби ми за них молились.
Прости, родная, что тяжело теперь одной.
Наши мечты, несбыточны остались.
Не думал, что последним будет бой.
Метал не выдержал. А мы... держались...
Щоб струни пам*яті не вкрилися снігами,
про тих, хто не зігнув в бою коліна.
Почуйте серцем:
- Ви не плачте, мамо.,
вмираю, щоб не вмерла Україна!